Вот жизнь моя.. что ждёт там впереди...
Не знаю.. но Тебе я верю Боже
Ты за Собой меня вперёд веди,
Надежду в сердце пусть не уничтожат..
Ведь я иду вперёд с одною твердой верой,
Что путь мой в небеса направишь Ты рукой..
И со слезами вновь смотрю с надеждой в небо,
Склонившись на коленях я говорю с Тобой..
И я прошу Отец, со мною будь повсюду,
Направь на узкий путь, и помоги идти
И я Твою любовь, Господь мой, не забуду,
И только лишь в Тебе, покой я смог найти...
И я смотря назад, на путь что шел с Тобою,
Везде Твою любовь к себе я нахожу..
Я от Тебя свои желания не скрою,
Ты знаешь обо всем.. о, помоги прошу!
Когда я пред Тобой, мой дух наполнен миром,
Когда я пред Тобой.. мне так легко дышать..
Лишь разговор с Тобой, в печальном мире сером,
Мне помогает радость и счастье ощущать..
Лишь осознанье счастья, что я Господь с Тобою..
И радость тех людей что Ты мне в жизни дал..
Мне утешенье шлёт.. душа моя ликует
С Тобой мой Иисус я мир в душе познал..
Хочу я доверять и верить без сомненья,
Хочу вперёд идти и на Тебя смотреть..
И пред Тобою стать и преклонить колени,
И руку Твою в жизни мне явно рассмотреть..
Не оставляй мой Бог, дай осознать душою
Что только с чистым сердцем смогу Тебя найти..
И если буду верным, то будешь Ты со мною,
И благодать приняв, смогу к Тебе прийти..
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Поэзия : Все пройде... - Cветлана Касянчик Цей вірш присвячений моїй дорогій сесричці, Вірі, якій довелося пережити великі труднощі, з яких вона ще й зараз до кінця не вибралась. Але вона живе надією (як і всі ми). 6 червня, 2007 року, по дорозі з Київського аеропорту в Нововолинськ, місто її дитинства, вона і її друзі попали в автокатастрофу. Вона і двоє її друзів їхали з США в гості. Їх зустрічати виїхали друзі і родичі. У тій катастрофі загинуло 6-ро людей, троє з загиблих були її дуже близькі друзі. З трьох, що їхали з Америки, залишилася живою тільки вона одна, зранена, з поломаними кістками. До цього дня вона знаходиться в Україні, де проходить лікування. Сьогодні в неї День народження. Ми, її родина, і друзі щиро вітаємо Вірочку з цим днем і щиро бажаємо їй повного одужання і багато щастя.